У Дніпрі лікарі врятували життя воїну, якому уламок снаряда потрапив прямо у головну судину тіла. Такий порятунок самі медики називають дивом. Як кухар-кондитер покинув роботу у Польщі, щоб стати артилеристом? Та чому вороже залізо у грудях парадоксально врятувало його від смерті?
Про це розповідає Телеканал D1.
Уламок в аорті, розтрощене ребро та літер втраченої крові. У головній госпітальній базі Дніпропетровщини рятують 32-річного артилериста Антона.
До початку повномасштабного вторгнення він шість років жив у Польщі. Працював там спочатку за освітою кухарем, а потім допомагав батькові на будівництві. У лютому 22-го він прилетів до Львова на ювілей друга та оновити візу. Проте скористатись нею не встиг. За три дні почалась велика війна. Попри можливість легально виїхати за кордон, ветеран АТО одразу повернувся до свого підрозділу.
«Я подзвонив до батька і сказав: “Тато, я йду”. Ну, тато сказав: “Це твій вибір”. Вони і так розуміли, що навіть якщо би я залишився на той момент в Польщі, то, напевно, мама би там пробувала мене закрити чи ще щось. Я би все рівно поїхав», – згадує Антон.
Попередні 8 років служби військовий пройшов без жодної подряпини. Проте на Покровському напрямку ситуація змінилася. За словами чоловіка, після завершення бойової роботи він із напарником затримався для згортання гармати. Саме в цей момент їх вистежив ворожий дрон. Антон згадує, почув звук снаряда за секунду до вибуху. А після спалаху одразу почав перевіряти, чи вціліли руки та ноги. Тоді він ще не підозрював про шматок заліза в головній судині тіла.
«Ми думали, що це просто заціпило лопатку, бо воно між бронежилетом залетіло, якби вдарилося в бронежилет і вже пішло рикошетом. І добре, що напевно так, бо якщо би напряму, я не знаю», – каже боєць.
Побратим чоловіка отримав поранення коліна та ноги. Тому бійців розвели по різним шпиталям. Попри втрату літра крові, Антон залишався притомнім до останнього. Вже у Дніпрі лікарі провели надскладну операцію, щоб дістати численні осколки ребра та врятувати найголовнішу артерію організму. Розпечений метал фактично спрацював як пробка. Уламок застряг у пошкоджені аорті та не дав воїну миттєво стекти кров’ю.
«Найкращу роботу зробили ці лікарі. найкращу роботу, тому що якби не закривали, скажемо, відламком гематому, вона б наростала б, наростала б, наростала. Добре, що тільки літр крові було. А якби це заповнило все, всі груди, ніякого шансу на виживання, на одужання б не було», – пояснює генеральний директор медзакладу Сергій Риженко.
Але за життя Антона боролися не лише лікарі. Вдома на нього чекав найнадійніший тил. Коли дружина чоловіка дісталася госпіталю у Дніпрі, артилериста якраз везли до операційної. Розминулися буквально на дві хвилини. Антон згадує, вони знайомі ще з 2018го, навіть дружили, та тоді їхні шляхи розійшлися через його постійні поїздки за кордон. Повернувшись із Польщі, хлопець зрозумів, що більше не хоче втрачати часу.
«Я трошки старший став, трошки усвідомленіший. Вже розумів, що я хочу від того життя, яку сім’ю я хочу і кого я бачу в ролі дружини і друга по життю. Довго добивався, вона на каву не йшла, не йшла, але потім пішла і зрозуміла, що я зовсім інакша людина, ніж вона мене знала», – розповідає Антон.
Пара побралася у травні 24-го, а рік тому в них народилась чарівна донечка. Найбільше за все чоловік чекає на зустріч із нею. Саме родина стала головним стимулом, як найшвидше знову стати на ноги.
Каміла Полосенко, Віталій Шалдов, Новини D1.
Раніше Телеканал D1 розповідав, що у головній лікарні Дніпра рятують важкопораненого воїна, тато вісьмох дітей.
