У Дніпрі намалювали ікону на сушеній камбалі.
Про це розповіли в Управлінні культури, туризму, національностей і релігій ДніпроОДА, передає Телеканал D1.
У Дніпрі пройшов мистецький захід до річниці створення Координаційного центру допомоги Херсонцям “Вільні разом”. Цей заклад нині відвідують понад 2 тисячі внутрішніх переселенців із Херсонщини. Захід організували самі херсонці та представники культурної освіти Дніпропетровщини.
Там презентували виставку вишитих картин Херсонської майстрині Оксани Якас, студенти Дніпропетровського коледжу культури провели танцювальний майстерклас для найменших учасників під назвою “Майстерня: Мистецтво танцювати”.
Але головною “родзинкою” стала презентація чумацького іконопису на сушеній камбалі з масляним зображенням.
Комусь може здатися, що це глузування над святинею, але ж ні. Декілька століть тому такі ікони створювали українські чумаки та дарували церквам на знак подяки за успішний похід. Переважно це були чумаки з Наддніпрянщини (нині Київщина, Черкащина, Кіровоградщина, Полтавщина та частково – Дніпропетровщина).
Достеменно невідомо, хто заснував цей вид мистецтва, але поширили його саме чумаки. До того ж, поза межами України про таку творчість нічого не чули.
До цієї виставки вважалося, що єдина чумацька ікона, яка залишилася в Україні – це “Хрещення Господнє” (її виконано на голові сома).
Чому чумаки малювали ікони на рибі
Дослідники поки не дійшли спільної думки, чому в якості полотна чумаки обирали саме сушену рибу. Риба часто згадується в Євангеліях і має символічне значення. Декілька апостолів були рибалками.
Низова культура вважає, ніби, за легендою, Матір Божа снідала маленькою рибиною. Коли вона наполовину з’їла її, з’явився архангел Гавриїл, який сповістив Богородицю про те, що її син воскресне з мертвих.
На це Божа Матір перехрестилася та відповіла: “Тоді мій Син воскресне, як оживе ця рибка”.
І рибина ожила, ставши однобокою камбалою.
Раніше ми писали про історію найкрасивішого храму Дніпра, який зруйнували нацисти та радянська влада (Фото).
