Когось вважає стріт-арт хуліганством та мазнею, хтось називає його мистецтвом. Але те, що вуличні графіті одразу чіпляють погляд і викликають миттєву емоційну реакцію, навряд чи можна заперечити. А враховуючи, що твори вуличних художників завжди відкриті для публіки, стріт-арт можна вважати найдемократичнішим видом образотворчого мистецтва.
Про це розповідає Телеканал D1.
Якщо вірити міфології стріт-арту, його першим гуру став якийсь Кіллрой із Детройта, який працював на фабриці, яка виробляє авіабомби. На кожній скриньці зі смертоносною продукцією він залишав напис «Kilroy was here». Його почин підхопили американські солдати, які воювали у Європі. Цей же напис вони залишали на уцілілих після бомбардувань стінах міст. У середині минулого століття ідею взяли на озброєння три ентузіасти з Філадельфії, які почали залишати підписи по всьому місту. Вони, по суті, і заснували рух графіті.
Стріт-арт став формою протесту, авангардом, спробою позначити своє «я» в сірій атмосфері індустріального міста, що знеособлює. Він постійно балансує на тонкій лінії між мистецтвом та вандалізмом, він дає можливість автору залишити знак, символ, слід, тим самим відвоювавши у мегаполісу, що розчиняє людей у нескінченних натовпах і метушні, простір для власної особистості. При цьому саме авторство залишається анонімним, що теж є символічним і розширює рамки творчого акту.
На сьогоднішній день, стріт-арт явище, що вже склалося, встигло стати частиною мистецтва, і образу сучасного міста, і навіть інструментом реклами. Ви можете по-різному ставитися до нього, але настав час визнати стріт-арт невід’ємною частиною світу, в якому ми живемо. І часто частиною дуже яскравою, талановитою та вражаючою.
Раніше Телеканал D1 розповідав про топ-10 найпопулярніших книжок в світі.
