Після повалення режиму Асада назовні вийшли всі таємниці його правління Сирією. Одна з найстрашніших – табір смерті Седная, де вижили тільки одиниці.
Про це Телеканал D1 дізнався з репортажу українського журналіста та військового Станіслава Асєєва.
Сумнозвісну тюрму розташовано за 30 кілометрів на північ від сирійської столиці Дамаск. Вона нагадує невелике закрите місто, оточене колючим дротом.
Яка кількість бранців Седнаї
Точної кількості ув’язнених не знає ніхто: за даними міністерства внутрішніх справ Сирії, їх кілька десятків тисяч. В цю цифру можна було б повірити, якби не масові смерті людей від голоду, хвороб, тортур і страт. Тільки між 2011 і 2018 роками від рук асадівських катів загинули понад 30 000 осіб.
Встановлення бодай приблизної кількості утримуваних ускладнює також те, що після повалення режиму Асада 8 грудня 2024 року адміністрація Седнаї втекла, покинувши бранців, які й так перебували у нелюдських умовах, зовсім самих.
Серед несправедливо затриманих і засуджених були не тільки дорослі чоловіки й жінки, а й діти.
“Перше, що впадає в око на території Седнаї – це хаотично розкопані ями навколо табору. Вони – результат пошуку підземних приміщень в’язниці, в яких, за припущеннями, мала б перебувати основна частина в’язнів”, – пише Станіслав Асєєв.
Поки пошуки людей там не принесли результатів. Та, за свідченнями звільнених, деякий час їх утримували у приміщеннях, схожих на підземні.
З іншого боку, ймовірність, що комусь вдалося вижити під землею без їжі і води протягом декількох тижнів – мізерна.
“Через це складається враження, ніби ви ходите по кладовищу, яке ще ворушиться”, – зізнається журналіст.
Як режим Асада боровся з незгодними у тюрмі Седная
Відсутність, води, їжі, засобів гігієни, меддопомоги – це просто “пшик” порівняно з тортурами та стратами, які були у Седнаї буденністю ще до того, як Сирію очолив Башар Асад.
У приміщеннях в’язниці знаходили пресинг для розчавлення людей та так звані “кислотні камери”.
В’язням ламали хребти, повільно згинаючи їх спеціальними дошками, били, принижували гідність, ґвалтували. Після страти або смерті внаслідок катувань розчиняли їхні рештки кислотою.
Перед фільтрацією людей утримували у клітках.
“В’язні спали на боку, притиснувшись один до одного, щоб можна було поміститися на підлозі. Треба зважати, що спите ви на бетоні посеред пустелі, де температурні перепади: – від спеки вдень – до морозу вночі”, – зауважує Асєєв.
Всі ці середньовічні тортури робилися з однією метою – боротьби з інакомисленням та незгодними з політикою Асада.
Страшно уявити, що у 21 столітті хтось вважає себе настільки всевладним і безкарним, аби давати наджорстокі накази, які знищують долі величезної кількості людей.
Водночас українцям потрібно розуміти, що практика російських катівень щодо цивільних та військових ЗСУ не надто відрізняється від сирійської. Багато методів тортур зберігаються в таємниці, і лишається тільки сподіватися, що вони не перевершують асадівські у своїй жахливості.
Раніше ми писали, що в окупованому Донецьку підірвали начальника Оленівської колонії.
