До співробітників ювенальної превенції тернопільської поліції звернулися колеги з Нікопольського районного управління з проханням допомогти розшукати 15-річну жительку . Дівчина ще рано-вранці 22 червня пішла з дому у селищі Приміське, що на Нікопольщині, та не повернулася.
“Про зникнення дочки телефоном повідомила її мати. Ми одразу відпрацьовували декілька версій, розшукували дитину на території району, проте згодом стало відомо, що вона на залізничному вокзалі придбала квиток до Тернополя і разом з собакою подалася туди”, – розповів заступник начальника сектору ювенальної превенції Нікопольського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області Євген Тарасов.
Розшукати юну втікачку ювеналам з Дніпропетровщини допомогли колеги з Тернопільщини. Як правоохоронці й передбачали, неповнолітня разом із собакою прибула до міста на поїзді.
“Дитина розповіла, що втекла не з дому, а з рабства, у яке перетворила її життя рідна мати. У 15 років вона прибирала, прала, готувала, опікувалася молодшою на чотири роки сестрою. В той час, як мати безпробудно пиячила і морила їх голодом” , – повідомив начальник відділу ювенальної превенції управління превентивної діяльності ГУНП в Тернопільській області Петр Тихович.
Як стало відомо ювеналам, ця втеча була спланована заздалегідь. Для втілення задуму в життя, довелося заробляти гроші на квиток, щоб мати змогу поїхати якнайдалі від матері.
“Дитина розумна, добра, комунікабельна, проте категорично не хотіла повертатися додому. Каже, там вона – за рабиню. Свою втечу вона планувала: аби мати гроші на квиток – ходила по сусідах підробляла, і то в час, коли матері або вдома не було, або вона нетвереза спала. Єдина можливість вільно вийти з подвір’я, аби не накликати на себе гнів, – прогулянки з собакою. Близько шостої години ранку 22 червня дитина пішла начебто вигуляти свого чотирилапого друга, і одразу кинулася шукати можливість поїхати з міста. Близько тринадцятої години дівчинка сіла в поїзд до Тернополя, – розповів Євген Тарасов.
Та найбільше дівчина боялася, що її повернуть матері. На щастя, знайшлося рішення й неповнолітня деякий проживе у своєї старшої сестри. Домовленість про це вже є. А тим часом родиною вже займаються не тільки ювенали, а й соціальні служби, бо там підростає ще одна неповнолітня дівчинка.
