Особливості організації трудових відносин в умовах воєнного стану
Начальник Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Іван Легостаєв доєднався до спілкування у прямому ефірі на D1.
Про трудові правовідносини.
Верховною Радою ще 15 березня було прийнято закон про особливості організації трудових відносин в умовах воєнного стану. Він зазначає, що можна приймати для будь-якої категорії працівників, наприклад, випробовувальний термін. В умовах воєнного стану трудові договори можуть заключатися як у письмовій формі, так і в усній. Цей закон не застосовується до державних службовців. Вони приймаються на роботу відповідно Закону України про державну службу.
Про звільнення.
Звільнення є новацією у законі. Воно може відбуватися як за заявою та бажанням працівника в будь-який день, перш за все, тих працівників, які знаходяться в зоні бойових дій або на окупованих територіях, або підприємство не може нормально організувати процес праці. Робітник має право подати заяву і не чекати відпрацювання, а звільнитися день в день. Також звільнення можливе за ініціативою роботодавця. Можно звільняти працівника у період його тимчасової непрацездатності. Тоді днем звільнення буде перший день, коли працівник має стати до роботи, але наказ можна видавати, коли працівник хворіє або знаходиться у лікарні.
Про час роботи та відпочинку.
Можна збільшувати щотижневий час роботи з 40 до 60 годин, вводити 6 денний робочий тиждень, не скорочувати нічну зміну на годину. Святкові дні не переносяться. Є певні категорії осіб, до яких ці зміни не можуть бути застосовані. Це вагітні жінки, які доглядають дітей, яким за станом здоров’я протипоказані ти чи інші види роботи. Але це невелика категорія. І всі ці умови не є обов’язковими.
Про відпуску.
Відпустка може бути. 24 календарних дні закон встановлює її тривалість, але роботодавець може не пустити у відпустку, якщо це працівники критичної інфраструктури і вони потрібні для виконання завдань.
Про простой.
У нього не можуть відправити будь-кого і будь-коли. Це відбувається лише тоді, коли немає змоги роботодавцю організувати роботу в певному місці чи регіоні.