Наскільки виправданими були такі витрати під час війни? Скільки насправді коштувало дніпрянам цьогорічне святкування Дня міста? І чому міська влада вирішила, що саме зараз Дніпру потрібне масштабне свято? Як місто готувалося до Дня міста, як минули святкові заходи та скільки бюджетних коштів на них витратили?
Про це у аналітичній програмі “Розтин влади” на Телеканалі D1.
З початком осені російська армія відчутно посилила повітряні атаки на Дніпро. Їхня інтенсивність зростає буквально на очах. Лише минулого тижня місто переживало до трьох-чотирьох повітряних атак на день. Ударів зазнають цивільна інфраструктура, підприємства, житлові квартали. Дніпро дедалі більше відчуває на собі близькість фронту. Тож цілком логічно було очікувати, що святкові заходи, заплановані міською владою до Дня міста, або скасують, або принаймні суттєво скоротять. Тим більше, що чимало українських міст в умовах повномасштабної війни відмовилися від масштабних святкувань, вважаючи недоречним витрачати на них бюджетні кошти та наражати людей на додаткову небезпеку. Здавалося б, для Дніпра, який через своє географічне розташування фактично перетворюється на прифронтове місто, це мало б бути очевидним рішенням. Але цього не сталося. Усі заплановані заходи відбулися, а на їхню організацію з міського бюджету передбачили мільйони гривень.
Через повномасштабну війну підходи українських міст до проведення публічних заходів кардинально змінилися. Від масштабних святкувань дедалі частіше відмовляються, а проведення масових заходів обмежують або взагалі скасовують. На це є щонайменше дві головні причини. Перша – безпекова. Будь-яке велике скупчення людей під час війни потенційно може стати ціллю для ракетного удару чи атаки безпілотниками. Особливо це стосується міст, розташованих неподалік від лінії фронту або тих, які регулярно зазнають російських обстрілів. Друга причина – етична та фінансова. В умовах війни проведення дорогих святкувань за бюджетні кошти дедалі частіше сприймається як недоречне. Міста намагаються спрямовувати вільні кошти насамперед на підтримку Сил оборони України, допомогу військовим, закупівлю необхідного обладнання та вирішення нагальних потреб громад. Саме тому чимало українських міст уже кілька років поспіль свідомо відмовляються від масштабних святкувань, зокрема – Дня міста. Так, наприклад, у Миколаєві міська влада та особисто мер Олександр Сєнкевич офіційно повідомили про відмову від масових подій і святкувань Дня міста через активні загрози з повітря та атаки безпілотників.
У Києві, столиці України, також запроваджено тимчасову заборону на проведення розважальних та спортивних масових заходів на відкритих територіях і в спорудах без укриттів через погіршення безпекової ситуації. У Черкаській області, в якій безпекова ситуація відносно задовільна, місцеві ради низки міст (Шпола, Канів, Сміла) ухвалили рішення не проводити масові заходи до Дня міста з огляду на військові реалії та жалобу за загиблими захисниками. Навіть у Старокостянтинові (це Хмельницька область – одна з найбезпечніших в Україні), згідно з рішеннями ради оборони та міської влади, масові гуляння з нагоди Дня міста були скасовані задля безпеки жителів.
Загалом абсолютна більшість прифронтових, прикордонних та інших українських міст утримується від гучних святкувань, спрямовуючи кошти на допомогу Силам оборони України. Але тільки не Дніпро. Тут міська влада вирішила не просто відзначити День міста, а ще й «підігнати» під нього 500-річний ювілей. Задля цього на серпневій сесії ухвалили рішення вважати роком заснування Дніпра 1526-й, а не 1776-й, як це було раніше.
Телеканал D1 уже неодноразово детально розповідав, як міська влада напередодні 250-річного ювілею раптом почала шукати нову точку відліку, не пов’язану з російським імперським минулим. Хоча протягом усіх років повномасштабної війни чиновників, схоже, не надто турбувало те, що офіційне літочислення міста велося від указу російської імператриці Катерини II про його заснування.
Урешті-решт Дніпро «постарішав» одразу на чверть тисячоліття – його офіційний вік збільшили вдвічі. Щоб, так би мовити, ювілей став ще більш круглим і значущим. Мовляв, у 1526 році на місці селища Шевченко, яке зараз у складі Дніпра, знаходилося козацьке поселення Стара Самарь.
Така вільна трактовка історії викликала протести з боку багатьох фахівців. Вони також вважають місто старішим за російську імперську дату заснування, але аж ніяк не настільки. Не сприйняла нову дату й значна частина дніпрян.
Та й депутатський корпус міськради в цьому питанні розколовся. Нову дату заснування Дніпра підтримала лише промерська більшість. Інші депутати відмовилися за неї голосувати. Тож не дивно, що у своїх привітаннях дніпрян із Днем міста ані начальник обласної військової адміністрації, ані голова обласної ради не згадали про так званий 500-річний ювілей.
Навіть міський голова Дніпра Борис Філатов, відчуваючи несприйняття 500-річчя громадою, у своєму дописі, присвяченому Дню міста, не став згадувати сумнівну дату.
Раніше Телеканал D1 розповідав про «кришування» кол-центрів Дніпра та брехню у деклараціях посадовців області.
