У Кривому Розі на Дніпропетровщині винесуть вирок 61-річному пенсіонеру, який вдерся до будинку своїх знайомих і, скориставшись відсутністю дорослих, зґвалтував 9-річну дівчинку.
Про це повідомляє Телеканал D1 з посиланням на пресслужбу Дніпропетровської обласної прокуратури.
За матеріалами розслідування, 61-річний чоловік був знайомий із родиною дівчинки. Йдучи до їхнього будинку, кривдник знав, що батьки малечі на роботі, а 9-річна дитина залишилася вдома сама.
Побачивши, що прийшов хтось, кого вона знає, дівчинка відчинила двері. Пенсіонер скористався її безпорадністю і вчинив сексуальне насильство.
Про скоєне маленька розповіла матері лише за кілька днів. Жінка одразу повідомила інформацію правоохоронцям.
Наразі ґвалтівник перебуває під вартою. Йому загрожує до 10 років позбавлення волі.
Фото
Міфи про педофілів, які потрібно знати, аби захистити дітей: версія ШІ
Міф 1: «Педофіл — це завжди чужак у темному провулку»
-
Реальність: Це найпоширеніша і найнебезпечніша помилка. За статистикою, у 70–80% випадків кривдником є людина, яку дитина добре знає і якій довіряє: родич, сусід, друг родини, вчитель, тренер чи, як у цьому випадку, літній знайомий. Нападники часто користуються своїм статусом «свого», щоб легко отримати доступ до дитини, коли вона залишається сама.
Міф 2: «Люди похилого віку вже не мають таких мотивів/вони занадто добрі»
-
Реальність: Вік не є гарантією моральності чи безпеки. Літні люди часто викликають абсолютну довіру як у батьків, так і у дітей (образ «доброго дідуся/бабусі»). Зловмисники старшого віку нерідко користуються своєю нібито безпорадністю або авторитетом, щоб маніпулювати дитиною, а батьки втрачають пильність, вважаючи їх «безпечними».
Міф 3: «Якщо дитина не кричала, не пручалася і відчинила двері — це не було насильством»
-
Реальність: Дитяча психіка в момент стресу або при зустрічі зі знайомим дорослим реагує інакше, ніж психіка дорослого. Дитина може відчувати ступор (реакція завмирання), розгубленість або ж підкоритися через авторитет дорослого («слухайся старших»). Крім того, кривдники часто діють не силою, а маніпуляціями, хитрощами чи ласкою, через що дитина взагалі не одразу розуміє, що відбувається щось погане.
Міф 4: «Діти про все розповідають одразу, а якщо мовчать — значить, нічого не було»
-
Реальність: Як показує цей випадок, дівчинка наважилася розповісти мамі лише за кілька днів. Діти можуть мовчати тижнями, місяцями або й роками. Причини цього:
-
Залякування: Кривдник міг сказати, що з батьками щось станеться через її слова.
-
Почуття провини: Дитині здається, що вона сама «винна», бо впустила його чи не змогла відмовити.
-
Сором і брак слів: Діти часто просто не знають, як назвати те, що з ними відбулося.
-
Міф 5: «Жертвами стають лише діти з неблагополучних родин, за якими не дивляться»
-
Реальність: Насильство трапляється у родинах із будь-яким соціальним статусом і рівнем достатку. Зловмисники вираховують не «погані» родини, а моменти, коли дитина залишається без нагляду (наприклад, поки батьки на роботі, що є абсолютно нормальною практикою для багатьох сімей).
Міф 6: «Кривдника завжди видно по поведінці — він виглядає підозріло чи агресивно»
-
Реальність: У житті ці люди зазвичай виглядають абсолютно нормальними, приємними, респектабельними та чуйними. Вони можуть допомагати родині, робити подарунки дитині, бути «душею компанії». Вони навмисно вибудовують гарну репутацію, щоб ніхто й подумати не міг нічого поганого.
Раніше ми писали, що у Кривому Розі 14-річного хлопця врятували після інциденту на воді.
