До повномасштабного вторгнення росії в Україну Дмитро Гордіца створював сучасні ікони, викладав сакральне мистецтво та організовував міжнародні симпозіуми, а нині захищає країну як військовий топограф із позивним «Художник» у бригаді «Буревій» Національної гвардії України.
Про це повідомляє Телеканал D1 із посиланням на Суспільне.
Шлях до іконопису та власний почерк
Дмитро народився на Буковині, а виріс на Прикарпатті — у селі на Тисмениччині. Його батько, художник Іван Гордіца, був ініціатором того, щоб син займався творчістю, проте їхні погляди на іконопис часто розбігалися. Батько наполягав на класичних канонах, «солодкому» золоченні та співпраці зі священниками, натомість Дмитро свідомо обирав сучасне переосмислення сакрального мистецтва та авторські експерименти.
Він навчався у Львівській академії мистецтв на кафедрі Романа Василика та в Київській академії в майстерні Миколи Стороженка. Його роботи виставлялися в Україні та за кордоном, зокрема в Німеччині, де викликали великий інтерес у колекціонерів. Окрім власної творчості, у 2008 році він започаткував масштабні симпозіуми ікони, які згодом отримали статус міжнародних і проходили в Софії Київській.
Від творчості до служби в Нацгвардії
24 лютого 2022 року застало Дмитра з родиною на Франківщині. Згодом він відправив дружину з сином до Польщі, де їх підтримали місцеві митці, а сам залишився завершувати розпочаті твори та підтримувати господарство. Після повернення родини та переїзду до Івано-Франківська він вирішив долучитися до війська. Отримавши повістку через ТЦК та пройшовши комісію як доброволець, він потрапив до лав Нацгвардії.
Нині Дмитро служить у бригаді «Буревій» на посаді військового топографа із позивним «Художник». Він опанував стандарти НАТО з планування оборони за новою системою координат та навчав бійців на Донеччині й Харківщині. За його словами, армія надзвичайно сильно змінює людей, а найскладніше на фронті — втрачати побратимів і бути на їхніх похоронах.
Творчість на війні та плани на майбутнє
Попри складність служби, час від часу Дмитро знаходить хвилини на творчість — дарує роботи волонтерам або передає їх на благодійні аукціони. Він зізнається, що хоче малювати святих із ликами загиблих побратимів, проте через брак часу поки відкладає масштабне переосмислення пережитого на майбутнє.
Після перемоги військовий планує повністю повернутися до улюбленої справи, розвивати артменеджмент і реалізовувати персональні мистецькі проєкти. Водночас він наголошує, що українці мають бути готові до безстрокової боротьби, адже захищають усе одночасно — свою історію, культуру, територію та право на буття.
Раніше Телеканал D1 повідомляв, як військовий, який втратив кінцівки, став ментором у головній лікарні Дніпра (Відео).
