Комунальні борги в Україні: чи можуть забрати житло за несплату

В Україні громадяни зобов’язані своєчасно оплачувати комунальні послуги, навіть під час воєнного стану. Якщо накопичується заборгованість, постачальники можуть запропонувати її реструктуризацію, розподіливши виплати на частини строком до 5 років.

Про це повідомляє Телеканал D1 із посиланням на Закон України «Про виконавче провадження» та підзаконні акти.

Якщо ж борг не сплачують і реструктуризація не допомагає, постачальники можуть звернутися до суду, який має право:

 • накласти арешт на майно боржника;

 • заблокувати банківські рахунки та списувати кошти (до 50% пенсії, але не менше прожиткового мінімуму);

 • конфіскувати нерухомість, якщо борг перевищує 160 тисяч гривень (20 мінімальних зарплат).

Конфіскація житла – це крайній захід, який застосовується лише у разі значної заборгованості. Єдине житло зазвичай не підлягає вилученню, проте можливе накладення арешту на банківські рахунки.

З 2024 року в Україні скасовано мораторій на нарахування пені та штрафів за несплату комуналки. Тепер боржникам можуть додавати пеню до 0,01% від суми боргу за кожен день прострочення, але не більше 100% від загальної суми.

Водночас, заборгованість, що виникла після 24 лютого 2022 року на територіях, де тривають бойові дії або які перебувають під окупацією, не підлягає примусовому стягненню. Також у таких регіонах заборонено припиняти постачання комунальних послуг.

Таким чином, забрати житло за борги за комуналку можуть лише у випадках, коли сума перевищує 160 тисяч гривень, і якщо всі інші варіанти вирішення питання вичерпано.

Раніше Телеканал D1 повідомляв, що борги українців сягнули сотень мільйонів: що показує аналітика за 2024 рік.

Exit mobile version