Сильні зливи дедалі частіше створюють проблеми для міської інфраструктури. Одним із способів зменшити кількість води, яка під час опадів потрапляє до зливової каналізації, можуть бути дощові сади. Одним із міст на Дніпропетровщині, де їх хочуть випробувати може стати Кривий Ріг.
Такий підхід уже випробували у Львові, де активісти ГО «Плато» облаштували кілька подібних об’єктів. Про це повідомляє Телеканал D1.
Дощовий сад — це спеціально підготовлена ділянка із заглибленням, куди спрямовують дощову воду. Вона затримується у саду, проходить через кілька дренажних шарів, частково просочується в землю, а частину води поглинають рослини. Таким чином, під час сильної зливи на міську каналізацію припадає менше навантаження.
Розмір і конструкція такого саду залежать від конкретного місця та кількості води, яку він має приймати. Воду можна направляти з дахів через труби, водовідвідні лотки або спеціально облаштовані поверхні.
Для облаштування саду безпосередньо у ґрунті зазвичай роблять заглиблення приблизно на 85–95 сантиметрів. Усередині створюють дренажні шари зі щебеню, піску та ґрунту, а за потреби встановлюють трубу для відведення надлишкової води. Водночас ділянка має бути розташована щонайменше за 30 сантиметрів від фундаменту будівель і не перетинатися з підземними комунікаціями.
Особливу увагу приділяють рослинам. Вони повинні витримувати як періоди перезволоження після злив, так і посуху між опадами. Тому для нижньої частини саду підбирають більш вологолюбні види, а для країв і схилів — рослини, стійкіші до сухих умов. Також враховують освітлення, ґрунт і клімат регіону.
Перший дощовий сад у Львові та, за даними ГО «Плато», в Україні створили у 2020 році неподалік Львівської політехніки. Його облаштували на перетині вулиць Бандери та Чупринки.
На цій ділянці одночасно намагалися вирішити кілька проблем: підтоплення підвалу сусіднього будинку, відведення води з даху та озеленення міського простору.
Як розповів виконавчий директор ГО «Плато» Микола Рябика, вода з даху через пошкоджену трубу потрапляла до підвалу будинку та підмивала фундамент. Після встановлення нових стічних труб її спрямували до дощового саду.
Для цього проєкту не використовували плівку, оскільки сад фактично працював як окрема ділянка, де вода могла поступово просочуватися у ґрунт. Там висадили осоку, пенісетум і кострицю, а поверхню засипали галькою.
За словами Рябики, після облаштування саду проблема регулярного затоплення підвалу зникла: вода з даху більше не потрапляла всередину будинку, а використовувалася для живлення рослин.
Ідею львівські активісти свого часу привезли з Польщі, де побачили подібні рішення під час стажування у Гданську та Гдині. Там дощові сади використовували не лише для роботи з водою, а й як елемент міського благоустрою.
Львівський проєкт також допоміг змінити сам простір навколо Стіни опорядження. Разом із дощовим садом там висадили вертикальні рослини — плющ і виноград. У спеку зелена зона була прохолоднішою за навколишні поверхні, які могли нагріватися приблизно до 50 °C.
Перший сад у такому форматі проіснував близько трьох-чотирьох років. Пізніше на території почалися будівельні роботи, частину рослин пошкодили, а деякі кілька разів викошували. Водночас сам принцип показав свою ефективність.
У 2021 році ГО «Плато» створила ще один, більший дощовий сад на вулиці Кульпарківській. За словами активістів, він досі працює та затримує дощову воду.
Подібні рішення можна використовувати й у Кривому Розі, однак перед облаштуванням конкретного об’єкта потрібно оцінити ділянку, обсяги води та можливості для її відведення.
Також необхідно визначити, кому належить територія і хто буде відповідати за її утримання. Якщо йдеться про комунальну землю, проєкт потрібно погодити з відповідними міськими службами.
У Львові перший дощовий сад спочатку намагалися реалізувати через громадський бюджет. Проєкт не став переможцем, однак отримав 127 голосів. Після цього активісти зібрали на його створення 8 250 гривень через краудфандинг.
Важливим залишається і подальший догляд. На громадських територіях потрібно прибирати сміття, обрізати рослини та періодично оновлювати мульчу — деревну тріску, кору або гальку.
За словами Миколи Рябики, для невеликих проєктів не обов’язково використовувати складні чи дорогі конструкції. Водночас перед масштабним впровадженням необхідно розрахувати, скільки води конкретний сад здатен затримати та наскільки це реально зменшить навантаження на міську каналізацію.
Раніше Телеканал D1 повідомляв, що Дніпропетровщина та ще 4 прифронтові регіони отримають майже 790 млн грн на захист доріг від російських дронів.
