Голова громадської організації “Голос Дніпра” Ольга Гауке доєдналася до спілкування у прямому ефірі на D1.
Про любов до України.
Дідусь та бабуся привили мені любов до рідної країни. Вони пережили голодомор, репресії, я дуже багато від них дізналася, вони посадили в мені це зернятко любові, і воно проростало.
Про пісню на підтримку ЗСУ.
У нас творчий колектив,я пишу вірші, хтось співає, хтось пише музику. На початку війни я почала читати вірші на підтримку ЗСУ та викладати їх в соціальну мережу. І мені запропонували зробити пісню на вірш та цим підтримати бойовий дух наших захисників. В мене в той час чоловік пішов до збройних сил, і я написала пісню “Дух вільних». Вона про велич нашого народу і його любов до волі. Я вдячна всім, хто долучився до її створення.
Про роботу ГО після 24 лютого.
З перших днів ми зосередили зусилля на зборі коштів, купували ліки, потім, у мене з’явилася можливість купувати тепловізійні установки за кордоном, і я знаходила спонсорів та силами звичайних людей купували їх та передавали хлопцям. Звісно, купували та передавали аптечки, берци, налокітники. У мене болить душа, я хочу, щоб скоріше була перемога, не спиться спокійно весь останній час.
Про допомогу з-за кордону.
Я можу сказати, що Польща не втомилася, це як другий дім для українців. Німеччина — 50 на 50, якось так вона виглядає. Я спостерігаю те, що думка народу формується від населення, яке мешкає зосереджене всередині країни. На території Німеччини дуже багато росіян. У них багато проросійських партій, якими керує бізнес держави-агресора. І українці, які перебувають на території Німеччини, це відчувають. Якщо ти будеш спілкуватися з німцем, то знайдеш порозуміння, якщо в людині буде хоч краплинка російської генетики — то самі розумієте.
Про звичайний день волонтера.
Зазвичай ти знаходиться у постійному пошуку. Спочатку шукаєш фінанси, потім, де придбати, потім — як передати на територію України. Я вже звикла до цього. Я знайомлюся з людьми, шукаю спонсорів. Не завжди виходить, місяця півтора назад людей, які бажають допомогти, було більше.
Про підтримку та те, що надає сил.
Моя віра в наших хлопців, в мого чоловіка, віра в мою маму, яка мене так виховала. Моя сім’я для мене понад усе. Моя сім’я, моя країна. Я фізично знаходжуся тут, за кордоном, а живу вдома.
