Актор та режисер Ахтем Сеітаблаєв доєднався до спілкування у прямому ефірі на D1.
Про вступ до лав тероборони.
Особливих роздумів з цього приводу не було, бо я вже був в подібній ситуації. 27 лютого 2014 року я був у центрі Севастополя, один. Абсолютно один. І я дізнався про анексію. І те відчуття безпорадності я більше не хочу відчувати. Напевно, головний нюанс — це повернення додому.
Про День скорботи та пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу.
В цьому є свій задум всевишнього, що він проводить нас по такому шляху випробувань. Кримські татари близько 400 років знають, що будь-які взаємовідносини з московією ніколи нічим добрим не закінчувалися. І починається все це з культурного ландшафту. Перше, що робить окупант — забирає волю. Він сіє страх. Унеможливлює діяльність людей, чиє слово користується увагою його співвітчизників. І так само відбувається зараз в Криму. Новин немає, але, як свідчить історія, російської імперії немає, а ми є. Радянського союзу немає, а ми є. І цих теж не буде, а ми з вами будемо. Ми маємо винятковий шанс повернути своє до свого.
Про Крим.
Весь мій рід знаходиться у Криму. Я пропонував батькам приїхати сюди, до мене. Вони відповідали — не за тим ми сюди поверталися, щоб їхати. І я не можу сказати за весь Крим, можливо, частина людей бачить своє майбутнє з путіним, але дуже багато тих, хто зараз змушений мовчати. Та це мовчання дуже голосне та показове. Бо ці люди відчувають себе громадянами України.
