22 січня в Україні відзначають День Соборності. На тлі повномасштабної війни це свято стало особливо значущим.
Про історію Дня Соборності України розповість Телеканал D1.
Чому саме 22 січня?
Більшість хибно вважає, ніби День Соборності України виникло як свято тільки тоді, коли наша держава здобула незалежність – у 1991 році.
Та насправді його історія сягає ще 1919 року, коли у Києві було підписано Акт злуки Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки. Це означало створення єдиної української держави.
Повноцінно святкувати цю подію українці так і не змогли, оскільки їх розділила чергова війна. Тоді – між “білими” та “червоними” російськими арміями.
Хоча перше масштабне відзначення відбулося задовго до проголошення незалежності, у 1939 році. До Хусти, столиці Карпатської України, з’їхалися понад 30 000 людей.
Перший “живий ланцюг” єднання
“Живий ланцюг” – символічна акція єднання, популярна не тільки в Україні на День Соборності. Вона полягає в тому, аби багато людей взялися за руки так, щоб з’єдналися цілі регіони.
В Україні такий захід відбувся ще за часів Союзу, щоправда, незадовго до його розпаду.
21 січня 1990 року з нагоди 71-ї річниці злуки УНР та ЗУНР українці утворили перший “живий ланцюг” від Івано-Франківська до Києва. Він проходив через Львів, Рівне й Житомир, і, за підрахунками, його довжина перевищувала 770 км. Це приблизно 3 мільйона людей.
День соборності України як офіційне свято було встановлене указом президента Кучми від 21 січня 1999 року.
Сучасний “живий ланцюг” єднання
Нині, принаймні в доковідні і довоєнні часи, українці символічно об’єднують береги Дніпра “живим ланцюгом” на мосту Бориса Патона в Києві, рухаючись назустріч двома колонами — з лівого берега (символізує Українську Народну Республіку) та з правого берега (символізує Західно-Українську Народну Республіку).
Це свято – одне з вагомих заперечних аргументів на улюблену тезу росіян про те, що “Україну створив Ленін”.
З Днем Соборності України!
Раніше ми писали, що міськрада Дніпра закривається від громадськості, а Філатов жаліється.
